Саджанці груші Малівчанка

Дерево сильноросле, із широкою пірамідальною, середньої густоти кроною. Скелетні гілки нижнього ярусу відходять від стовбура під кутом 40—50°, розміщені вище — 50—80°.

До умов вирощування маловибагливе, зимостійке. Відносно стійке до парші, слабко уражується бактеріальним опіком листя. У пору плодоношення на підщепі груша лісова вступає на 6-й рік після висаджування в сад, на айвовій (тип А) — на 5-й. Цвітіння в середньопізні строки. Квіткові бруньки закладаються в основному на 2—4-, частково — на багаторічній деревині.

Урожайність дерев на підщепі груша лісова на 7-й рік після садіння 17,4 кг із дерева, на 11-й —54,3 кг, 12-й —78,3 кг. У середньому за п'ять років врожайність 9—13-річних дерев на підщепі груша лісова (площа живлення 5x4 м) становила 38,5 кг із дерева, чи 192,2 ц/га.

Плоди великі, масою 250—270 г, окремі 350—450 і навіть до 570 г (на айвовій підщепі), вирівняні, правильної грушоподібної форми, із гладенькою поверхнею. Шкірочка тонка, але міцна, у період знімальної стиглості зеленувато-жовта, іноді з легким рум'янцем, у споживчій — ясно-жовта. По плоду рідко розкидані невеликі золотаво-іржаві плями. Біля чашечки і плодоніжки помітна слабка оржавленість. Підшкірні крапки дрібні, рідкі, ясно-коричневі, майже непомітні. Оцінка плодів за зовнішнім виглядом 4,8— 4,9 бала.

М'якуш злегка кремовий, соковитий, ніжний, танучий, кисло-солодкий, із приємним слабким ароматом, високих смакових йкостей (4,7— 4,9 бала).

Ранньоосінній сорт. Знімальна стиглість плодів настає в другій, споживча — у третій декаді вересня. Достигають плоди одночасно, на дереві тримаються міцно. Транспортабельність їх добра. У холодильниках зберігаються до середини листопада. Висока врожайність; великі, привабливі, високих смакових якостей плоди; досить висока стійкість до парші.

Дерево сильноросле, із широкою пірамідальною, середньої густоти кроною. Скелетні гілки нижнього ярусу відходять від стовбура під кутом 40—50°, розміщені вище — 50—80°.

До умов вирощування маловибагливе, зимостійке. Відносно стійке до парші, слабко уражується бактеріальним опіком листя. У пору плодоношення на підщепі груша лісова вступає на 6-й рік після висаджування в сад, на айвовій (тип А) — на 5-й. Цвітіння в середньопізні строки. Квіткові бруньки закладаються в основному на 2—4-, частково — на багаторічній деревині.

Урожайність дерев на підщепі груша лісова на 7-й рік після садіння 17,4 кг із дерева, на 11-й —54,3 кг, 12-й —78,3 кг. У середньому за п'ять років врожайність 9—13-річних дерев на підщепі груша лісова (площа живлення 5x4 м) становила 38,5 кг із дерева, чи 192,2 ц/га.

Плоди великі, масою 250—270 г, окремі 350—450 і навіть до 570 г (на айвовій підщепі), вирівняні, правильної грушоподібної форми, із гладенькою поверхнею. Шкірочка тонка, але міцна, у період знімальної стиглості зеленувато-жовта, іноді з легким рум'янцем, у споживчій — ясно-жовта. По плоду рідко розкидані невеликі золотаво-іржаві плями. Біля чашечки і плодоніжки помітна слабка оржавленість. Підшкірні крапки дрібні, рідкі, ясно-коричневі, майже непомітні. Оцінка плодів за зовнішнім виглядом 4,8— 4,9 бала.

М'якуш злегка кремовий, соковитий, ніжний, танучий, кисло-солодкий, із приємним слабким ароматом, високих смакових йкостей (4,7— 4,9 бала).

Ранньоосінній сорт. Знімальна стиглість плодів настає в другій, споживча — у третій декаді вересня. Достигають плоди одночасно, на дереві тримаються міцно. Транспортабельність їх добра. У холодильниках зберігаються до середини листопада. Висока врожайність; великі, привабливі, високих смакових якостей плоди; досить висока стійкість до парші.