Сірка мелена уп.мішок 30 кг

Сірка кормо­ва - дрібний блідо-жовтий порошок, нерозчинний у воді, розчинний у деяких оліях при нагріванні на водяній бані. У сухому вигляді не впливає на організм. У присутності вологи, лугів або органічних кислот утворює сірководень, сірчистий ангідрид, діоксид сірки тощо. Використовується як один із основних компонентів кормо­вих і лікувальних сумішей. В організмі тварин сірка знаходиться у вигляді складних органічних сполук. Сірковмісні сполуки відіграють важливу роль у виробленні енергії, згортанні крові, у синтезі колагену, основного білка, який утворює основу для кісток, волокнистих тканин, шкіри, волосся і копит, а також в утворенні ферментів (речовин, що прискорюють хімічні реакції, що постійно відбуваються в організмі). Сприяє синтезу деяких вітамінів і сірковмісних аміно­кислот, завдяки чому сприяє покращенню обміну речовин, підвищенню бактеріальної ферментації у птахів, стимулює ріст вовни, рогів і копит у тварин. Крім того сірка кормо­ва використовується як проносне, а також як протиотруту при отруєнні солями важких металів.

Сірка необхідна організму тварини. Вона входить до складу
глютатіону, що відіграє важливу роль в окислювальних процесах організму, інсуліну -
гормону підшлункової залози тощо.

Додавання сірки кормо­вої в раціон тварин сприяє:

покращенню вовняного покрову, що скорочує зайві витрати енергії на
терморегуляцію організму тварини і сприяє економії корму в середньому на 10 -
12% в ​​холодну, і на 12-15% у теплу пору року;

активному процесу формування копитної тканини;

додатковому утворенню білка при згодовуванні грубих кормів (особливо взимку);

збільшенню кількості молока на 10-15% і жирності в період лактації;

активізації травлення та обміну поживних речовин;

загальному оздоровленню організму тварини.

При периферійному застосуванні у людей чи тварин, цей реактив діє на шкіру як подразник, має протипаразитарні і кератолітичні властивості, а також слабку антимікробну дію.

При вживанні у їжу сірка утворює сірководень і сульфіт натрію, що подразнюють рецептори кишківника і спричиняють проносний ефект. У кишківнику сірководень частково всмоктується і, виділяючись через легені, діє як відхаркуючий ветзасіб.

Способи застосування даного ветеринарного препарату:
При випаданні пір'я у курей сірка застосовується в добових дозах: дорослим курам 50-100 мг; курчатам 1-2-місячним 12-25 мг; 15-30-денним 8-12 мг; 7-15-денним 3-5 мг.

Для поліпшення обміну речовин добові дози з кормом: коням і великій рогатій худобі 2-5 г; дрібній рогатій худобі і свиням 0,5-1 г; собакам 0,1-0,2 г; кішкам і курам 0,05-0,1 г.

Як проносне і антидот: коням 100-250 г; великій рогатій худобі 100-300 г; дрібній рогатій худобі 50-100 г; свиням 15-25 г; собакам 10-15 г.

Сірка кормо­ва - дрібний блідо-жовтий порошок, нерозчинний у воді, розчинний у деяких оліях при нагріванні на водяній бані. У сухому вигляді не впливає на організм. У присутності вологи, лугів або органічних кислот утворює сірководень, сірчистий ангідрид, діоксид сірки тощо. Використовується як один із основних компонентів кормо­вих і лікувальних сумішей. В організмі тварин сірка знаходиться у вигляді складних органічних сполук. Сірковмісні сполуки відіграють важливу роль у виробленні енергії, згортанні крові, у синтезі колагену, основного білка, який утворює основу для кісток, волокнистих тканин, шкіри, волосся і копит, а також в утворенні ферментів (речовин, що прискорюють хімічні реакції, що постійно відбуваються в організмі). Сприяє синтезу деяких вітамінів і сірковмісних аміно­кислот, завдяки чому сприяє покращенню обміну речовин, підвищенню бактеріальної ферментації у птахів, стимулює ріст вовни, рогів і копит у тварин. Крім того сірка кормо­ва використовується як проносне, а також як протиотруту при отруєнні солями важких металів.

Сірка необхідна організму тварини. Вона входить до складу
глютатіону, що відіграє важливу роль в окислювальних процесах організму, інсуліну -
гормону підшлункової залози тощо.

Додавання сірки кормо­вої в раціон тварин сприяє:

покращенню вовняного покрову, що скорочує зайві витрати енергії на
терморегуляцію організму тварини і сприяє економії корму в середньому на 10 -
12% в ​​холодну, і на 12-15% у теплу пору року;

активному процесу формування копитної тканини;

додатковому утворенню білка при згодовуванні грубих кормів (особливо взимку);

збільшенню кількості молока на 10-15% і жирності в період лактації;

активізації травлення та обміну поживних речовин;

загальному оздоровленню організму тварини.

При периферійному застосуванні у людей чи тварин, цей реактив діє на шкіру як подразник, має протипаразитарні і кератолітичні властивості, а також слабку антимікробну дію.

При вживанні у їжу сірка утворює сірководень і сульфіт натрію, що подразнюють рецептори кишківника і спричиняють проносний ефект. У кишківнику сірководень частково всмоктується і, виділяючись через легені, діє як відхаркуючий ветзасіб.

Способи застосування даного ветеринарного препарату:
При випаданні пір'я у курей сірка застосовується в добових дозах: дорослим курам 50-100 мг; курчатам 1-2-місячним 12-25 мг; 15-30-денним 8-12 мг; 7-15-денним 3-5 мг.

Для поліпшення обміну речовин добові дози з кормом: коням і великій рогатій худобі 2-5 г; дрібній рогатій худобі і свиням 0,5-1 г; собакам 0,1-0,2 г; кішкам і курам 0,05-0,1 г.

Як проносне і антидот: коням 100-250 г; великій рогатій худобі 100-300 г; дрібній рогатій худобі 50-100 г; свиням 15-25 г; собакам 10-15 г.