Лігол - отриманий у 1972 році в Інституті садівництва і квітникарства у Скерневіце від схрещування сортів Лінда і Голден Делішес. Нині, на думку О. В, Мельника (1995), є серйозним конкурентом Айдареда. Тому його широко рекламують і впроваджують у промислові насадження, насамперед — на батьківщині (у Польщі).Дерево середньоросле, з широкопірамідальною середньозагущеною кроною, придатною для веретеноподібного формування. Зимостійкість вища середньої, стійкість до парші та борошнистої роси висока, до бактеріального опіку — ничжа середньої.Цвіте в середні строки. Самобезплідний сорт. Добре утворює зав'язь при запиленні пилком Айдареда, Глостера, Спартана, Чемпіона. У плодоношення вступає рано. Плодоносить дуже рясно. За даними польських дослідників (Ugolik М. та ін., 1995), його урожай на М 26 за схемою садіння 4 х 2,5 м уже на третій рік росту в саду становить 17,6, шостий — 51,3 т/га. Сумарна врожайність за перших чотири роки плодоношення досягла 124,8 т/га. В аналогічному насадженні високопродуктивного сорту Джонаголд урожай становив відповідно 11,2; 47,1 і 85,6т/га.Лігол схильний до періодичності плодоношення. Тому ще молоді дерева потребують проріджування зав’язі та літнього, обрізування.Плоди великі, одномірні, округло-конусоподібні, з ребристою верхівкою, зеленувато-жовті та інтенсивним червоно-карміновим розмитим рум’янком майже по всій поверхні. Шкірочка середньої товщини, щільна, гладенька, блискуча. М'якуш кремовий, щільний, дрібнозернистий, соковитий ароматний, відмінного кислувато-солодкого смаку. Знімна стиглість настає наприкінці вересня. У холодильнику зберігаються до 6 місяців. Лід час зберігання можливе ураження гіркою підшкірною плямистістю і загаром шкірочки.В Україні Лігол випробовують з 1995 року в колекційних насадженнях. За такий короткий період, наприклад, у південному Полісі помічено достатню зимостійкість сорту, стійкість до грибних захворювань, швидкоплідність, високі товарні та смакові якості плодів. Однак за лежкістю вони значно поступаю
Лігол - отриманий у 1972 році в Інституті садівництва і квітникарства у Скерневіце від схрещування сортів Лінда і Голден Делішес. Нині, на думку О. В, Мельника (1995), є серйозним конкурентом Айдареда. Тому його широко рекламують і впроваджують у промислові насадження, насамперед — на батьківщині (у Польщі).Дерево середньоросле, з широкопірамідальною середньозагущеною кроною, придатною для веретеноподібного формування. Зимостійкість вища середньої, стійкість до парші та борошнистої роси висока, до бактеріального опіку — ничжа середньої.Цвіте в середні строки. Самобезплідний сорт. Добре утворює зав'язь при запиленні пилком Айдареда, Глостера, Спартана, Чемпіона. У плодоношення вступає рано. Плодоносить дуже рясно. За даними польських дослідників (Ugolik М. та ін., 1995), його урожай на М 26 за схемою садіння 4 х 2,5 м уже на третій рік росту в саду становить 17,6, шостий — 51,3 т/га. Сумарна врожайність за перших чотири роки плодоношення досягла 124,8 т/га. В аналогічному насадженні високопродуктивного сорту Джонаголд урожай становив відповідно 11,2; 47,1 і 85,6т/га.Лігол схильний до періодичності плодоношення. Тому ще молоді дерева потребують проріджування зав’язі та літнього, обрізування.Плоди великі, одномірні, округло-конусоподібні, з ребристою верхівкою, зеленувато-жовті та інтенсивним червоно-карміновим розмитим рум’янком майже по всій поверхні. Шкірочка середньої товщини, щільна, гладенька, блискуча. М'якуш кремовий, щільний, дрібнозернистий, соковитий ароматний, відмінного кислувато-солодкого смаку. Знімна стиглість настає наприкінці вересня. У холодильнику зберігаються до 6 місяців. Лід час зберігання можливе ураження гіркою підшкірною плямистістю і загаром шкірочки.В Україні Лігол випробовують з 1995 року в колекційних насадженнях. За такий короткий період, наприклад, у південному Полісі помічено достатню зимостійкість сорту, стійкість до грибних захворювань, швидкоплідність, високі товарні та смакові якості плодів. Однак за лежкістю вони значно поступаються яблукам Айдареда.
Лігол - отриманий у 1972 році в Інституті садівництва і квітникарства у Скерневіце від схрещування сортів Лінда і Голден Делішес. Нині, на думку О. В, Мельника (1995), є серйозним конкурентом Айдареда. Тому його широко рекламують і впроваджують у промислові насадження, насамперед — на батьківщині (у Польщі).Дерево середньоросле, з широкопірамідальною середньозагущеною кроною, придатною для веретеноподібного формування. Зимостійкість вища середньої, стійкість до парші та борошнистої роси висока, до бактеріального опіку — ничжа середньої.Цвіте в середні строки. Самобезплідний сорт. Добре утворює зав'язь при запиленні пилком Айдареда, Глостера, Спартана, Чемпіона. У плодоношення вступає рано. Плодоносить дуже рясно. За даними польських дослідників (Ugolik М. та ін., 1995), його урожай на М 26 за схемою садіння 4 х 2,5 м уже на третій рік росту в саду становить 17,6, шостий — 51,3 т/га. Сумарна врожайність за перших чотири роки плодоношення досягла 124,8 т/га. В аналогічному насадженні високопродуктивного сорту Джонаголд урожай становив відповідно 11,2; 47,1 і 85,6т/га.Лігол схильний до періодичності плодоношення. Тому ще молоді дерева потребують проріджування зав’язі та літнього, обрізування.Плоди великі, одномірні, округло-конусоподібні, з ребристою верхівкою, зеленувато-жовті та інтенсивним червоно-карміновим розмитим рум’янком майже по всій поверхні. Шкірочка середньої товщини, щільна, гладенька, блискуча. М'якуш кремовий, щільний, дрібнозернистий, соковитий ароматний, відмінного кислувато-солодкого смаку. Знімна стиглість настає наприкінці вересня. У холодильнику зберігаються до 6 місяців. Лід час зберігання можливе ураження гіркою підшкірною плямистістю і загаром шкірочки.В Україні Лігол випробовують з 1995 року в колекційних насадженнях. За такий короткий період, наприклад, у південному Полісі помічено достатню зимостійкість сорту, стійкість до грибних захворювань, швидкоплідність, високі товарні та смакові якості плодів. Однак за лежкістю вони значно поступаються яблукам Айдареда.
