Слава Переможцям - сорт отриманий на Мліївській дослідній станції садівництва від схрещування в 1928 році сортів Папіровка і Макінтош. Районований з 1954 року і широко вирощується в усіх зонах України. Дерево сильноросле, з широкоокруглою кроною. Досить міцні скелетні гілки нижнього ярусу відходять від стовбура під кутом 65—75%, верхні — 40—50°. Пробуджуваність бруньок нижча за середню, пагоноутворювальна здатність висока. Плодоносить на кільчатках, списиках, і менше — на плодових прутиках. Зимостійкість висока. Сприйнятливість до парші середня, до борошнистої роси низька. Цвіте в середні строки. Життєздатність пилку низька або середня — 12—67%. Щорічно в загальній масі його міститься 27—48% оптично порожніх пилкових зерен. Зав'язування плодів від вільного запилення — 4—8%, від кращих запилювачів (Делічія, Пріам, Антонівка звичайна, Джеймс Грів) —12—30%. На сильнорослій підщепі вступає у плодоношення на п'ятий—шостий рік. Плодоносить стабільно. Урожайність 7—8-річних дерев — 10—18кг, 12—13-річних— 40—75кг. Плоди середніх та більших за середні розмірів (125—180 г), середньої одномірності округло-конічної форми або широкоовальні, з широкими ребрами, часто асиметричні, жовтувато-зелені, з темно-червоним розмитим румя’нком на більшій частині поверхні і бордовими штрихами. Шкірочка тонка, масляниста, з легким сизим нальотом. М'якуш жовтувато-білий або світло-кремовий, ніжний, середньозернистий, соковитий, відмінного солодко-кислого смаку (4,4—4,6 бала). Знімна стиглість у лісостеповій зоні настає наприкінці серпня, на Поліссі — у першій декаді вересня. У сховищі плоди зберігаються 1— 1,5, а в холодильнику — 3,5—4 місяці. Під час зберігання можуть спухати. Використовують у свіжому вигляді, на виготовлення марочних соків, сухофруктів, для мочіння.
Слава Переможцям - сорт отриманий на Мліївській дослідній станції садівництва від схрещування в 1928 році сортів Папіровка і Макінтош. Районований з 1954 року і широко вирощується в усіх зонах України. Дерево сильноросле, з широкоокруглою кроною. Досить міцні скелетні гілки нижнього ярусу відходять від стовбура під кутом 65—75%, верхні — 40—50°. Пробуджуваність бруньок нижча за середню, пагоноутворювальна здатність висока. Плодоносить на кільчатках, списиках, і менше — на плодових прутиках. Зимостійкість висока. Сприйнятливість до парші середня, до борошнистої роси низька. Цвіте в середні строки. Життєздатність пилку низька або середня — 12—67%. Щорічно в загальній масі його міститься 27—48% оптично порожніх пилкових зерен. Зав'язування плодів від вільного запилення — 4—8%, від кращих запилювачів (Делічія, Пріам, Антонівка звичайна, Джеймс Грів) —12—30%. На сильнорослій підщепі вступає у плодоношення на п'ятий—шостий рік. Плодоносить стабільно. Урожайність 7—8-річних дерев — 10—18кг, 12—13-річних— 40—75кг. Плоди середніх та більших за середні розмірів (125—180 г), середньої одномірності округло-конічної форми або широкоовальні, з широкими ребрами, часто асиметричні, жовтувато-зелені, з темно-червоним розмитим румя’нком на більшій частині поверхні і бордовими штрихами. Шкірочка тонка, масляниста, з легким сизим нальотом. М'якуш жовтувато-білий або світло-кремовий, ніжний, середньозернистий, соковитий, відмінного солодко-кислого смаку (4,4—4,6 бала). Знімна стиглість у лісостеповій зоні настає наприкінці серпня, на Поліссі — у першій декаді вересня. У сховищі плоди зберігаються 1— 1,5, а в холодильнику — 3,5—4 місяці. Під час зберігання можуть спухати. Використовують у свіжому вигляді, на виготовлення марочних соків, сухофруктів, для мочіння.
Слава Переможцям - сорт отриманий на Мліївській дослідній станції садівництва від схрещування в 1928 році сортів Папіровка і Макінтош. Районований з 1954 року і широко вирощується в усіх зонах України. Дерево сильноросле, з широкоокруглою кроною. Досить міцні скелетні гілки нижнього ярусу відходять від стовбура під кутом 65—75%, верхні — 40—50°. Пробуджуваність бруньок нижча за середню, пагоноутворювальна здатність висока. Плодоносить на кільчатках, списиках, і менше — на плодових прутиках. Зимостійкість висока. Сприйнятливість до парші середня, до борошнистої роси низька. Цвіте в середні строки. Життєздатність пилку низька або середня — 12—67%. Щорічно в загальній масі його міститься 27—48% оптично порожніх пилкових зерен. Зав'язування плодів від вільного запилення — 4—8%, від кращих запилювачів (Делічія, Пріам, Антонівка звичайна, Джеймс Грів) —12—30%. На сильнорослій підщепі вступає у плодоношення на п'ятий—шостий рік. Плодоносить стабільно. Урожайність 7—8-річних дерев — 10—18кг, 12—13-річних— 40—75кг. Плоди середніх та більших за середні розмірів (125—180 г), середньої одномірності округло-конічної форми або широкоовальні, з широкими ребрами, часто асиметричні, жовтувато-зелені, з темно-червоним розмитим румя’нком на більшій частині поверхні і бордовими штрихами. Шкірочка тонка, масляниста, з легким сизим нальотом. М'якуш жовтувато-білий або світло-кремовий, ніжний, середньозернистий, соковитий, відмінного солодко-кислого смаку (4,4—4,6 бала). Знімна стиглість у лісостеповій зоні настає наприкінці серпня, на Поліссі — у першій декаді вересня. У сховищі плоди зберігаються 1— 1,5, а в холодильнику — 3,5—4 місяці. Під час зберігання можуть спухати. Використовують у свіжому вигляді, на виготовлення марочних соків, сухофруктів, для мочіння.
