Способи профілактики кетозу в сухостійний період
За оцінками фахівців, мінімум третина дійних корів у перші 50 днів лактації хворіє на клінічний або субклінічний кетоз. Для підприємства це — втрата молока, проблеми з репродукцією стада й значні витрати на лікування. Зменшити вплив негативного енергетичного балансу на продуктивність і плідність корів можна тільки завдяки правильній годівлі їх у сухостійний період.
О. Бабенко,
консультант із програмного забезпечення для тваринництва, компанія HYBRIMIN
Кетоз: замкнуте коло
Найчастіше причиною виникнення кетозу є обмаль енергії на початку лактації. І починається ця проблема ще в останній третині попередньої лактації, а потім триває в сухостійний період. Ожирілі корови не тільки мають ускладнення під час отелення — у перші тижні нової лактації вони їдять значно менше корму, а отже, одержують набагато менше енергії ззовні. Як наслідок, це призводить до надмірної мобілізації жиру з організму тварини й підвищення кількості кетонових тіл у ньому. Печінка не справляється з таким навантаженням, вона більше не здатна виконувати свою функцію очищення організму від отруйних речовин. Імунітет тварини послаблюється, розвивається жирова хвороба печінки. Тварина значно обмежує споживання корму. Починається розвиток цілого шлейфа захворювань, зокрема із порушеннями статевої функції: запліднення не настає вчасно. Що пізніше корова стає тільною, то більша схильність її до ожиріння в останній період лактації сухостійний період. Коло замикається.
Як розірвати це замкнуте коло
Годівлю тварин в останній третині лактації та в період сухостою слід організувати так, щоб вони взагалі не могли потрапити в описане вище замкнуте коло. Для цього спершу визначимося з цілями, які стоять перед нами до початку тільності.
1) Створити для тварин такі умови, щоб вони на початку нової лактації споживали якнайбільше корму та якнайшвидше вийшли з негативного енергетичного балансу.
2) Зняти ризик пологового парезу.
Отже, все починається у третій фазі лактації, коли продуктивність корів уже низька. Тож і годівля їхня у цей період має бути відповідною. Тут уже не місце великій кількості концентратів, захищеним жирам та іншим кормовим добавкам. Приділяємо увагу відповідній структурі корму (сіно, солома) та мінералам. У цей період тварина поповнює резерви організму. Плід розвивається поки що не дуже інтенсивно. До кінця лактації корови не повинні бути занадто жирні. їхня вгодованість за шкалою BCS (bodyconditionscore) має становити 3-3,5 бала
Кетоз — це порушення обміну речовин в організмі, що призводить до різкої втрати ваги, зменшення надоїв і підвищення вмісту кетонових тіл у крові, сечі та молоці.
Дихання у тварин має солодко-фруктовий запах. Тварини мляві, слабкі. У них немає апетиту. Гній стає твердішим і темнішим. Частково можуть бути порушення нервової системи (сліпота, скреготіння зубами, тремтіння, сильна слинотеча). Субклінічні прояви кетозу характеризуються підвищенням жирності молока. Уражується печінка.
Сухостійний період (час із моменту запуску й до отелення, тривалість — шість-вісім тижнів) — найважливіший, оскільки тут закладаються продуктивність і стан здоров'я тварини в новій лактації, а допущені в цей час помилки вже неможливо компенсувати на всі 100%. Найперше, що треба зробити, — розподілити сухостійних тварин на дві групи.
Ранній сухостій
Годівлю в ранньому сухостої (від шостого-восьмого тижня тільності до трьох тижнів перед отеленням) слід обмежити. Наша мета — утримати споживання сухої речовини на високому рівні. Нові наукові дослідження засвідчують, що ті тварини, які в цей період значно знижують споживання корму (зазвичай, це тварини, що страждають на ожиріння), після отелення теж їстимуть мало. А це означає, що негативний енергетичний баланс у таких корів буде набагато більший, ніж у тварин із допустимою кондицією. Тож вони змушені мобілізувати жирові резерви організму, й ризик захворювання на кетоз у них дуже високий.
Концентрація енергії в раціоні корови в ранньому сухостої має становити від 5,4-5,6 МДж ЧЕЛ/кг СР, сирого протеїну — 110-125 г/кг СР. Цього абсолютно достатньо! На жаль, господар, який у цей період «із добрих намірів» згодовує тваринам концентрати, сам створює собі проблеми у майбутньому.
Кормовий раціон для раннього сухостою містить:
- трав'яний сінаж/сіно (овес, ячмінь, лучна трава — але в жодному разі НЕ ЛЮЦЕРНА!);
- кукурудзяний силос — не найкращий корм: у ньому багато енергії (обов'язково стежити за кількістю енергії в раціоні!);
- солома (краще подрібнена й змішана з іншими кормами — 25-40% сухої речовини раціону);
- концентрати не потрібні (хіба що тоді, коли в раціоні є тільки кукурудзяний силос і солома, в цьому разі треба додавати шрот, макуху — не бажано, бо в ній багато жиру);
- висівки можна використовувати, якщо потрібно вирівняти співвідношення Са:Р (1 кг висівок містить 1,6 г кальцію та 12,7 г фосфору);
- мінеральна добавка (мало кальцію, багато фосфору, вітаміни й мікроелементи).
Вітамінно-мінеральна добавка потрібна, насамперед, для забезпечення тварин вітамінами та мікроелементами, які сприяють підвищенню імунітету, а отже, впливають на здоров'я майбутнього теляти.
Для профілактики парезу з раціону вилучають корм, багатий на калій і кальцій, а також із надлишком катіонів (люцерна, меляса, содагрейн, сода). За день одна тварина має одержувати не більше ніж 60 г кальцію.
Сухостійним коровам не можна згодовувати силос і сінаж низької якості, залишки з кормового столу дійних корів, оскільки це дуже негативно позначається на показнику споживання сухої речовини. Зайве нагадувати, що дані про показники поживності кормової сировини и розрахунок раціону є обов'язковими
Корів-первісток слід вчасно привчати до раціону на роздоюванні
Задля уникнення появи кетозу слід обмежити годівлю корів у період раннього сухостою
Кондиція тварин під час сухостійного періоду не повинна змінюватися. Тільки для тварин, які сильно схудли під час лактації, допускається невелике збільшення маси (максимально на 0,2 BCS-бала). В жодному разі не можна допускати схуднення корів, бо це в рази збільшує ризик захворювання на кетоз уже перед отеленням
Пізній сухостій
Найскладніший період для корови — перехід від сухостою до лактації. Два-три тижні до отелення називають підготовчим, або транзитним, періодом. Найголовніша мета пізнього сухостою — не допустити занадто великого зменшення кількості споживання корму. Концентрацію поживних речовин у раціоні збільшують, і для цього є фізіологічні причини: з одного боку — інтенсивне зростання плода, з другого — фізіологічно обумовлене зменшення кількості споживаного корму.
Крім цього, в раціон потрібно ввести крохмалевмісні компоненти, щоб у рубці міг утворюватися пропіонат. Пропіонова кислота, своєю чергою, подразнює й стимулює до росту ворсинки рубця. Що довші ворсинки, то більша площа всмоктування слизової рубця. А що вона більша, то швидше крізь цю стінку проходять поживні речовини, що дає можливість корові швидше споживати новий корм, тобто сприяє активнішому його поїданню. Мінімум два тижні потрібно бактеріям рубця, щоб звикнути до нових кормів, а ворсинкам — щоб зміцніти й вирости.
Що ще можна зробити для профілактики кетозу до отелення:
сухостійних корів утримувати окремо від дійних;
забезпечити комфортні умови утримання:
багато світла й повітря;
вдосталь свіжої й чистої води;
чисті й м'які бокси для лежання;
досить широкі проходи;
простір на кормовому столі (ширина — 75 см на голову);
- догляд за ратицями здійснити до запуску;
- під час вибору генетики враховувати умови годівлі, які є на підприємстві;
- згодовувати тільки дуже якісні силос і сінаж;
- не згодовувати силос, який містить масляну кислоту, а також концентрати, в яких є жир;
- здійснювати племінну роботу з добору тварин, не схильних до порушення обміну речовин;
- первісток теж вчасно привчити до раціону на роздоюванні, але уважно стежити за тим, щоб не було ожиріння (!);
- профілактика парезів;
- профілактика ацидозу завдяки повільному збільшенню концентратів у раціоні й збалансованості раціону за структурною сирою клітковиною.
Вміст енергії в раціоні збільшують до 6,4-6,6 МДж ЧЕЛ/кг СР, сирого протеїну — до 140-150 г/кг СР. Дуже важливо, щоб раціон складався з тих самих компонентів, які тварина одержуватиме на роздоюванні. Кількість концентратів збільшують поступово й доводять до 2-3 кг/добу.
Максимально можливого споживання корму можна досягти:
- за годівлі якісними, добре консервованими й смачними силосами;
- забезпеченням достатньої кількості структурної сирої клітковини задля зменшення ризику зміщення сичуга й виникнення ацидозу;
- збільшенням частки концентрованих кормів у раціоні до 25-30% у СР.
Оскільки час перед отеленням — це час розвитку імунних функцій і вмісту імуноглобулінів у молозиві, обов'язково слід забезпечити тварин усіма потрібними вітамінами й мінералами, особливо магнієм.
Один із допустимих способів годівлі корів у транзитний період — змішування повнозмішаного раціону для раннього сухостою із повнозмішаним раціоном для роздоювання, співвідношення — 50:50.
Висновки
Щоб уникнути розвитку кетозів, потрібно налагодити правильну годівлю корів протягом усіх фаз лактації та в сухостійний період. Тож краща профілактика кетозу — та, яка взагалі не допускає його появи і не містить у собі застосування якихось спеціальних препаратів.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Олег Рибас, комерційний директор ТОВ «ТД «ТорМікс»:
— З практичної точки зору в умовах товарного господарства доволі складно отримати велику кількість молока від однієї й тієї ж корови, одночасно зберігаючи відмінний стан її здоров'я. Тому необхідно використовувати ті препарати, дія яких спрямована на зниження інтоксикації організму тварини, нормалізацію іонного обміну завдяки збалансованому співвідношенню аніонів та катіонів шляхом використання легкодифундуючих мінеральних речовин.
Це, своєю чергою, сприяє стимуляції поїдання кормів, а отже, збільшенню їхнього споживання, нормалізації обміну речовин, підвищенню тонусу організму завдяки поліпшенню моторики ШКТ та як наслідок — знижує мобілізацію жирової тканини без вивільнення надлишкової кількості кетонових тіл.
Широкомасштабні дослідження, які проводили у провідних господарствах різних регіонів країни (МВП «Катеринославський», ПСП «Пісківське», ПАТ «Екопрод»), дають змогу стверджувати, що закономірне збільшення споживання корму — на рівні 1,5-2 кг за СР — підвищує середньодобові надої протягом усього періоду лактації від 2 до 3,5 л молока щоденно порівняно з контролем.